1 CorinthiansChapter 7 |
1 Now |
2 Nevertheless, |
3 Let the husband |
4 The wife |
5 Defraud |
6 But I speak |
7 For I would |
8 I say |
9 But if |
10 And to the married |
11 But and if |
12 But to the rest |
13 And the woman |
14 For the unbelieving |
15 But if |
16 For what |
17 But as God |
18 Is any |
19 Circumcision |
20 Let every |
21 Are you called |
22 For he that is called |
23 You are bought |
24 Brothers, |
25 Now |
26 I suppose |
27 Are you bound |
28 But and if |
29 But this |
30 And they that weep, |
31 And they that use |
32 But I would |
33 But he that is married |
34 There is difference |
35 And this |
36 But if |
37 Nevertheless |
38 So |
39 The wife |
40 But she is happier |
1-е до коринтянРозділ 7 |
1 |
2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. |
3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на. |
4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на. |
5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням. |
6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за. |
7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так. |
8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. |
9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися. |
10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком! |
11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни! |
12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її. |
13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його. |
14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі. |
15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. |
16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни? |
17 |
18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується. |
19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей. |
20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був. |
21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це. |
22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа. |
23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей! |
24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається! |
25 |
26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. |
27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни. |
28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. |
29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають, |
30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́, |
31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́. |
32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві, |
33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні, |
34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. |
35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа. |
36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять. |
37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре. |
38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще. |
39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі. |
40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа. |
1 CorinthiansChapter 7 |
1-е до коринтянРозділ 7 |
1 Now |
1 |
2 Nevertheless, |
2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. |
3 Let the husband |
3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на. |
4 The wife |
4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на. |
5 Defraud |
5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням. |
6 But I speak |
6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за. |
7 For I would |
7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так. |
8 I say |
8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. |
9 But if |
9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися. |
10 And to the married |
10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком! |
11 But and if |
11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни! |
12 But to the rest |
12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її. |
13 And the woman |
13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його. |
14 For the unbelieving |
14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі. |
15 But if |
15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. |
16 For what |
16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни? |
17 But as God |
17 |
18 Is any |
18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується. |
19 Circumcision |
19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей. |
20 Let every |
20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був. |
21 Are you called |
21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це. |
22 For he that is called |
22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа. |
23 You are bought |
23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей! |
24 Brothers, |
24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається! |
25 Now |
25 |
26 I suppose |
26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. |
27 Are you bound |
27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни. |
28 But and if |
28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. |
29 But this |
29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають, |
30 And they that weep, |
30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́, |
31 And they that use |
31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́. |
32 But I would |
32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві, |
33 But he that is married |
33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні, |
34 There is difference |
34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. |
35 And this |
35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа. |
36 But if |
36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять. |
37 Nevertheless |
37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре. |
38 So |
38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще. |
39 The wife |
39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі. |
40 But she is happier |
40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа. |